Корзина
4 отзыва
Використання водорозчинних сполук фосфору для передпосівної інкрустації насіння сої та позакореневого його підживлення
Контакты
ЧП «ПКФ «Импторгсервис»
+38056231-16-62
+38056374-54-11
Владимир Иванович
УкраинаДнепропетровская областьДнепрул. Нарымская, 33-3549008
Карта

Використання водорозчинних сполук фосфору для передпосівної інкрустації насіння сої та позакореневого його підживлення

Використання водорозчинних сполук фосфору для передпосівної інкрустації насіння сої та позакореневого його підживлення

УДК 633.34:631.816.2:631.85

 

С.Ф. Артеменко, кандидат сільськогосподарських наук

С.М. Крамарьов,  доктор сільськогосподарських наук

ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН України

artsf2008@mail.ru       kramaryov@yandex.ua

 

Використання водорозчинних сполук фосфору для передпосівної інкрустації насіння сої та позакореневого його підживлення

 

Враховуючи азотфіксувальну здатність сої та одержані аналітичні дані з визначення вмісту в чорноземі звичайному рухомих форм поживних речовин для забезпечення потреб рослин упродовж вегетації, ми дійшли висновку, що для цієї культури наявна кількість у ґрунтовому розчині макроелемента фосфору є недостатньою. Рівень рухомих форм фосфору в наших ґрунтах досить низький, через велику кількість кальцію, який швидко зв’язує та утворює слаборозчинні сполуки фосфату кальцію Са3(РО4)2. З вітчизняних літературних джерел відомо, що для підвищення продуктивності агроценозів сої необхідно покращити систему живлення рослин фосфором.

Проведеними дослідженнями встановлено, що застосування водорозчинного фосфоровмісного препарату Антистрес в дозі 200 г/т та протруйника для інкрустації насіння сої забезпечує формування високої її продуктивності – 2,44 т/га. Позакореневе використання цього препарату в дозі 1,5 л/га сприяє зростанню кількості азотфіксуючих бульбочок, їх маси та площі листкової поверхні. Проте за недостатнього зволоження і посушливих умов другої половини вегетації, що співпадає з періодом формування бобів та дозрівання насіння сої, ці показники не реалізуються в урожаї, а навіть призводить до зниження продуктивності даної культури.

Ключові слова: інкрустація, протруйник, водорозчинні сполуки фосфо-ру, позакореневе підживлення,посіви, соя.

 

Использование водорастворимых соединений фосфора при предпосевной инкрустации семян сои и внекорневой их подкормки

С.Ф. Артеменко, кандидат сельскохозяйственных наук

С.М. Крамарев,  доктор сельскохозяйственных наук

 

Учитывая азотфиксирующую возможность сои и полученные аналитические данные по определению в черноземе обыкновенном обменных форм питательных веществ, для обеспечения потребностей в них растений на протяжении вегетации, мы пришли к выводу, что для этой культуры имеющееся количество в почвенном растворе макроэлемента фосфору недостаточно. Обеспеченность подвижными формами фосфора в наших почвах очень низкая, в связи с наличием большого количества кальция, который быстро их связывает и образует слаборастворимые соединения фосфата кальция Са3(РО4)2. Из отечественных литературных источников известно, что для увеличения продуктивности посевов сои необходимо улучшить систему питания растений фосфором.

Проведенными исследованиями установлено, влияния предпосевной инкрустации семян и внекорневой подкормки растений водорастворимыми соединениями фосфора на продуктивность посевов сои. Использование водорастворимого фосфоросодержащего препарата Антистрес в дозе 200 г/т вместе с протравителем при инкрустации семян обеспечивало формирование наибольшей продуктивности сои 2,44 т/га. Внекорневое использование препарата Антистрес в дозе 1,5 л/га обеспечивало увеличение на корнях количества азотфиксирующих клубеньков, а также их массы и площади листьев. Однако из-за недостаточного увлажнения и засухи, которые обычно наблюдается во второй половине вегетации и совпадает с периодом формирования бобов и созревания зерна, эти показатели не реализуются в урожае, а даже несколько снижали продуктивность данной культуры.

Ключевые слова: инкрустация, протравитель, водорастворимые соедине-ния фосфора, внекорневая подкормка, посевы, соя

Важливим фактором стримання подальшого зростання продуктивності сої є ще недостатньо удосконалена система удобрення цієї культури. Відомо, що соя на формування 100 кг насіння потребує 7,2–10,0 кг азоту, 1,7–4,0 кг фосфору та 2,2–4,4 кг калію. Серед цих елементів живлення рослини сої найбільше засвоюють азот. Але навіть за такої великої потреби в елементах азотного живлення соя менше реагує порівняно з іншими культурами на внесення добрив. Це зумовлено азотфіксувальною здатністю рослин сої завдяки симбіозу її кореневої системи з бульбочковими бактеріями, які забезпечують потреби цієї культури в азоті майже на 70-80 % за рахунок фіксації його із атмосфери [1-5].

У сучасних умовах за максимального ресурсо- та енергозбереженні вико-ристання мінеральних добрив під сою набуває особливого значення. Це спону-кає до проведення подальшого пошуку нових шляхів вирішення цієї проблеми.

Методика проведення досліджень. Науково-дослідна робота з вивчення цього важливого питання проводилась на Ерастівській дослідній станції Інституту сільського господарства степової зони НААН України.

Грунти зони вирощування – чорноземи звичайні малогумусні важкосуглинкові на карбонатному лесі. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту становить 3,5–4,0 %, валового азоту – 0,23–0,26, фосфору – 0,11–0,12 і калію – 2,0–2,5 %. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН водної витяжки – 6,5–7,0). Згідно з існуючою градацією в цих ґрунтах відзначається низький вміст мінеральних форм азоту, середній – рухомих форм фосфору та близький до оптимального обмінних форм калію.

Перед сівбою проводили передпосівну інкрустацію насіння сої. Насіннєвий матеріал обробляли сумішшю, до складу якої входять такі компо-ненти: протруйник (гранівіт 2,0 л/т), плівкоутворювач Марс ЕL (200 г/т), препарат Антистрес (200 г/т ППКФ «Імпторгсервіс») У різні фази розвитку рослин сої позакоренево вносили препарат Антистрес (1,5 л/га).

Плівкоутворювач Марс ЕL використовували для зведення до мінімуму осипання протруйника з поверхні зерна та уникнення негативного впливу його на обслуговуючий персонал під час виконання посівних робіт. Крім того, з’являється можливість висівати інкрустоване насіння навіть в напівсухий грунт. За несприятливих погодних умов таке насіння не зазнає пліснявіння в ґрунті. Після оптимального зволоження посівного шару ґрунту і встановлення сприятливого температурного режиму насіння сої енергійно проростає.

У сівозміні попередником сої була озима пшениця. Насіння сої висівали за стійкого прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 10–12 С0. Згідно зі схемою польового досліду сівбу сої проводили широкорядним способом з міжряддям 45 см і нормою висіву 500 тис. шт./га схожих насінин. Посівна площа ділянки становила 172,8 м2, облікова – 108,0 м2. Повторність триразова. У досліді висівали насіння районованого для Степу ранньостиглого сорту сої Аметист. Бур’яни знищували шляхом фонового внесення гербіциду харнес під передпосівну культивацію в дозі 2 л/га та подальшим проведенням в фазі цвітіння рослин міжрядного обробітку ґрунту.

Результати і їх обговорення. Продуктивність сої, в першу чергу, залежить від наявності необхідних елементів мінерального живлення в ґрунті і надходження їх в основні фази росту і розвитку рослин. Аналізуючи одержані аналітичні дані з визначення вмісту в ґрунті рухомих форм поживних речовин та враховуючи азотфіксувальну здатність сої, ми дійшли висновку, що для рослин цієї культури наявна кількість у ґрунтовому розчині макроелемента фосфору є недостатньою для забезпечення потреб рослин протягом онтогенезу.

Рівень забезпеченості рухомими формами фосфору в наших грунтах досить низький, через наявність великої кількості кальцію, який швидко їх зв’язує та утворює слаборозчинні сполуки фосфату кальцію Са3(РО4)2.

Метою досліджень було розробити і вивчити найбільш ефективні заходи щодо системи живлення за сумісного використання інкрустації насіння сої та позакореневого підживлення водорозчинними сполуками фосфору для підви-щення її продуктивності.

З літературних джерел відомо, що фосфор бере активну участь у розвитку кореневої системи, і особливо в точках росту рослин. Інкрустація насіння сої може вирішити надходження сполук фосфору в ранні фази розвитку рослин, що покращить стартові їх можливості, а роздрібне їх внесення упродовж вегетації позакоренево може створити сприятливі умови для повнішого розкриття потенційних можливостей сої. Фосфорні сполуки необхідно застосовувати в найбільш відповідальні фази розвитку сої, коли рослини найбільш чутливі до дефіциту цього елементу живлення.

Фенологічні спостереження показали, що сходи сої з’являлися вже на 8–16, а повні на – 12–18 день після проведення сівби. Фаза першого трійчастого листка зареєстрована через 4–5 днів, а фаза гілкування на 20–22 день після одержання повних сходів. Початок цвітіння у рослин спостерігали на 26–28 день, а масове цвітіння на 31 день після появи сходів цієї культури. Формування бобів у нижньому ярусі відзначили на 47–48 день вегетації рослин сої, а повна стиглість насіння спостерігалася на 97–109 день вегетації.

Важливим показником при одержанні дружних, повноцінних сходів є польова схожість насіння. За період проведення досліджень на контрольних ділянках без використання допосівної інкрустації зійшло лише 69,8 % висіяного насіння сої. За рахунок застосування протруйника гранівіт (2,0 л/т) схожість насіння сої зросла на 6,8 % порівняно з ділянками контрольних варіантів. При використанні препарату Антистрес, що містить у своєму складі фосфорнокислий калій, плівкоутворювач та протруйник, сприяло зростанню схожості насіння до 81,2–83,2 %.

Одержані біометричні показники в період цвітіння свідчать про те, що висота рослин сої суттєво залежала від погодних умов, зокрема від зволоження, і меншою мірою від інкрустації насіння та проведеного позакореневого підживлення рослин. На контрольних ділянках рослини сої досягали висоти 50,1 см, а за протруєння напівсухим способом з використанням лише одного протруйника гранівіта – 51,6 см. Застосування протруйника для обробки насіння разом із плівкоутворювачем Марс ЕL а також його поєднання з Антистресом зумовило формування висоти рослин на рівні 52,0 см. Рослини мали аналогічну висоту на варіанті з використанням Антистресу для інкрустації насіння та позакоренево у фазі третього трійчастого листка. Дещо більша висота (52,3 см) була у рослин з позакореневим підживленням фосфорними сполуками в більш пізні фази розвитку. Найвищі рослини (53,0 см) були сформовані при використанні протруйника і Антистресу для інкрустації насіння сої та позакоренево даного препарату у фазі третього трійчастого листка, гілкування й формування бобів у нижньому ярусі куща.

Дослідження щодо симбіотичної азотфіксації рослин сої проводили в період масового цвітіння та на початку наливу бобів. За сприятливих погодних умов зі зволоження їх налічували в декілька разів більше, ніж у посушливі роки. У рослин, вирощених на ділянках контрольних варіантів, у середньому з десяти рослин на кореневій системі було по 62 маленьких бульбочки, маса яких становила лише 1,27 г, з використанням протруйника для обробки насіння разом з препаратом Антистрес їх кількість зростала до 135,7, а маса більше ніж у два рази і сягала 2,73 г. Найбільш інтенсивне утворення бульбочок на кореневій системі відбувалось у фазу цвітіння рослин та наливу їх бобів, коли завчасно проводили позакореневе внесення цього препарату. На ділянках, де застосовували Антистрес, кількість бульбочок на 10 рослинах досягала 138-155 штук, а маса 2,63–3,83 г. Бульбочки в основному містилися на головному корені та розгалуженнях першого порядку. Світло-рожеве забарвлення бульбочок свідчило про їх досить високий ступінь азотфіксувальної активності.

Важливим кількісним показником фотосинтетичної діяльності посіву є площа асиміляційної листкової поверхні. На контрольних ділянках без інкрустації та позакореневого внесення посіви формували асиміляційну листкову поверхню 23,7 тис.м2/га. Дані показники залежали як від інкрустації, так і від позакореневих підживлень. Так, на ділянках з використанням лише протруювача для обробки насіння напівсухим способом площа листкової поверхні становила 25,1, а з плівкоутворювачем Марс ЕL – 27,4 тис.м2/га. Сумісне їх застосування для інкрустації насіння сої забезпечило формування асиміляційної листкової поверхні 30,1 тис.м2/га, а використання додатково даного препарату позакоренево у фазі третього трійчастого листка та гілкування становило 31,6 тис.м2/га. Внесення позакоренево в подальші фази розвитку препарату призвело до формування асиміляційної листкової поверхні в межах 28,9 та 31,2 тис.м2/га (таблиця).

Інкрустація насіння певною мірою позначилася на складові елементи морфологічної структури врожаю сої. У посівах, де застосовували протруйник, Марс ЕL та Антистрес, створюються кращі умови для росту і розвитку рослин сої. При цьому зростала довжина основного стебла, за рахунок інкрустації на 6,7 та 7,5 %. Кількість гілок першого порядку зросла на 14,3–21,6 %. Сівба інкрустованим насінням з поєднанням Антистресу і протруйника та проведення позакореневого підживлення цим же препаратом у дозі 1,5 л/га у фазі третього трійчастого листка сформувало довжину стебла, більшу на 8,1 %.

  1. Вплив інкрустації насіння сої та позакореневого підживлення сполуками фосфору на асиміляційну поверхню та її урожайність

(2011-2013 рр.), т/га

 

При застосуванні протруювача разом із плівкоутворювачем Марс ЕL, а також його поєднання з Антистресом для обробки насіння утворило на 18,2–20,4 % більшу кількість бобів на одній рослині. Проведена комплексна інкрустація насіння збільшила кількість зерна в бобах на 15,6–22,9 %, а їх маса зросла на 6,5–7,6 %. Маса 1000 насінин при цьому збільшилася на 5,4–6,5 %. Внесення позакоренево водорозчинних сполук фосфору у фазу формування бобів у нижньому ярусі дещо знижувало показники.

Одержанні в дослідженнях урожайні дані підверджують, що висока продуктивність рослин сої формувалася при використанні інкрустації насіння перед сівбою препаратом Антистрес разом з протруйником гранівіт при застосуванні хімічних засобів боротьби з бур’янами.

Подальше використання позакореневого підживлення препаратом Антистрес у період вегетації в більш пізні фази росту і розвитку сої зумовило поступове зниження її продуктивності.

Висновок: Застосування водорозчинного фосфоровмісного препарату Антистрес у дозі 200 г/т разом з протруйником для інкрустації насіння сої забезпечувало формування найбільшої її продуктивності.

Використання позакоренево препарату Антистрес у дозі 1,5 л/га забезпечувало зростання кількості азотфіксувальних бульбочок їх маси та площі листкової поверхні. Проте за недостатнього зволоження та за посушливих умов другої половини вегетації в період формування бобів і дозрівання зерна сої ці показники не реалізувались у повній мірі в урожаї, а навіть призвели до незначного його зниження через надмірне випаровування вологи добре розвиненою листковою поверхнею. За сприятливих умов зволоження, навпаки, спостерігалася тісна позитивна кореляційна залежність між площею листкової поверхні рослин та продуктивністю агроценозів сої.

 

Бібліографія

 

  1. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої. /А.О.Бабич.– К.:Урожай, 1993.–427 с.
  2. Бабич А.О. Соя для здоров’я і життя на планеті Земля. /А.О.Бабич – К.: Аграрна наука, 1998. – 272 с.
  3. Розміщення посівів і технологія вирощування сої в Україні /А.О.Бабич, С.І. Колісник [та ін.]// Пропозиція. – 2002. – № 5. – С.38–40.
  4. Бабич А. О. Селекція і розміщення виробництва сої в Україні. / А. О. Бабич, А. А. Бабич-Побережна – Вінниця: D.V.G., 2008. – 216 с.
  5.  Бабич А. О. Світові і національні ресурси рослинного білка / А. О. Бабич, А. А. Бабич-Побережна // Корми і кормовиробництво.– 2008.– № 62. – С.69–77.
  6. Фатеев А. И. Значение микроелементов в ферментативных процессах в растениях /А. И. Фатеев, С. П. Полянчиков //Агроном. –2008.– № 4.– С. 24–26.

 

Artemenko Sergey, Kramaryov Sergey

 

Productivity of soybean depending on the use of water-soluble phosphorus compounds for pre-seed and foliar inlays their feeding.

Given the possibility of the nitrogen-fixing soybean and analytical data obtained by the definition in ordinary chernozem exchange forms of nutrients to meet the needs in these plants during the growing season , we concluded that the available quantity of this crop in the soil solution phosphorus macronutrient enough. Provision of mobile forms of phosphorus in our soils is very low, due to the presence of large amounts of calcium , which quickly connects them to form poorly soluble compounds of calcium phosphate Ca3 ( PO4 ) 2. Of domestic literary sources we know that to increase the productivity of soybean is necessary to improve the system power plant phosphorus.
From research , the influence of pre- seed inlays and foliar application of plant water-soluble phosphorus compounds on the productivity of soybeans. Use a water-soluble phosphorus-containing drug Antistress at 200 g / t together with pest seeds provided with inlays forming the greatest productivity of soybean 2.44 t / ha. Antistress foliar use of the drug in a dose of 1.5 l / ha provided an increase of the amount of nitrogen- roots , as well as their weight and leaf area . However, due to lack of moisture and drought , which are usually observed in the second half of the growing season , coinciding with the formation of beans and grain ripening , these measures are not implemented in the crop , and even somewhat reduced productivity of the crop.

 

Key words: encrustation, stains, connections of phosphorus, additional fertilizing, soybean.

 

The bibliography

 

1. Babich A.O. Using modern production and soybean. / A.O.Babich . - K.: Vintage , 1993.–427 p .
2 . Babich A.O. Soybeans for health and life on planet Earth. / A.O.Babich - K.: Agrarian Sciences , 1998 . – 272 p.
3 . Offers location of crops and technology of soybean cultivation in Ukraine /

 A.O.Babich , S.І. Kolіsnik [etc. ] // Propozitsіya . – 2002 . – № 5 . – p.38 –40.
4 . Babich A.O. Selection and placement of soybean production in Ukraine / A.O. Babich, A.A. Babich - Pobereschna - Vinnitsa : DVG, 2008 . – 216 p.
5. Babich A.O. Global and national resources of vegetable protein / A.O. Babich, A.A. Babich - Pobereschna, //Feed i fodder. – 2008 . – № 62. – p.69 –77 .
6. Fateev A.I. Meaning of microelements in enzymatic processes in plants / A. I. Fateev , S.P. Polyanchikov // Agronomist – 2008.– № 4.– p. 24–26.