Корзина
4 отзыва
Гарний врожай, незважаючи на особливості клімату
Контакты
ЧП «ПКФ «Импторгсервис»
+38056231-16-62
+38056374-54-11
Владимир Иванович
УкраинаДнепропетровская областьДнепрул. Нарымская, 33-3549008
Карта

Гарний врожай, незважаючи на особливості клімату

Гарний врожай, незважаючи на особливості клімату

 

Зміни клімату, які спостерігаються в останні роки під впливом зростання сонячної активності спонукають аграріїв шукати способи підвищення стійкості рослин до несприятливих погодних умов та проводити подальше збільшення продуктивності сільськогосподарських культур в цих складних екстрема-льних умовах вирощування. Справа в тому, що клімат і погода людиною, на жаль, поки що не регулюються, їх можна лише передбачити, а зміна систем землеробства зумовлюється їхнім удосконаленням у зв’язку зі зміненими гідротермічними умовами. З цим пов'язаний віковий процес пристосування селяни-на до змін клімату та погоди. Останнім часом землеробство степової зони України потерпає більше всього від засух. Особливо сильний вплив має дія ґрунтової і атмосферної посухи, вплив яких проявляється в комплексі, викликаючи, в першу чергу, порушення водного і поживного режимів ґрунту та негативно діючи на проходження інших фізіологічних процесів, які за сприятливих умов вирощування проходять постійно без будь-яких суттєвих змін в клітинах і тканинах сільськогосподарських рослин. А під впли-вом атмосферної посухи, яка супроводжується комплексною дією високої температури та інтенсивної сонячної інсоляції, відмічається значна затримка росту вегетативних органів рослин: стебел та листків, а це в свою чергу приводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу і в кінцевому результаті, навіть до зниження врожаю. Особливо небезпечною стає посуха, коли вона настає в критичний період росту і розвитку рослин, який в умовах степової зони України в більшості випадків співпадає з настанням фенофази формуванням генеративних органів, коли в рослинах найбільш інтенсивно проходить процес поглинан-ня поживних речовин з ґрунту. Часто критичні періоди щодо нестачі макро- і мікроелементів у зернових настають у фазі виходу в трубку-колосіння. Це відбувається внаслідок інтенсивного та швидкого наростання вегетативної маси, в результаті чого вичерпуються з ґрунту запаси рухомих форм поживних речо-вин або їх кількість вже не відповідає зростаючим темпам росту рослин.

Слід відмітити, що нестача поживних елементів може тільки знизити врожайність сільськогосподарської культури, а під впливом дуже низьких температур в зимовий період озимі культури можуть навіть вимерзнути. Так, для озимої пшениці згубними є низькі температури (нижче –18°С у зоні вузла кущен-ня), а для озимого ячменю та озимого ріпаку згубними є навіть ( –15-16°С), що часто спостерігаються в Україні в роки з недостатнім сніговим покривом взимку. Іноді посіви гинуть навесні при замерзанні вологого ґрунту і його розмерзанні, що супроводжується пошкодженням рослин (розривом тканин).

Поряд із засухою влітку та низькими температурами взимку, негативно впливає на продуктивність рослин і «агрохімічна деградація» ґрунтів, яка пов’язана з прискореним їх збідненням на поживні елементи та погіршенням гумусного стану. Нині ці деградаційні процеси проявляються з різним рівнем інтенсив-ності майже в усіх областях і грунтово-кліматичних зонах України, охоплюючи практично всю площу сільгоспугідь, що безумовно є одним із негативних наслідків катастрофічного зменшення обсягів вироб-ництва і застосування добрив. В умовах сьогодення вже жодна природно-кліматична зона не має в своє-му балансі речовин позитивних статей, що обумовлює швидке, прогресуюче з кожним роком падіння ґрунтової, насамперед, ефективної родючості ґрунтів. Отже, в сучасному землеробстві виникли вкрай несприятливі умови, коли агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агро-ценозів надмірно високими дозами засобів хімізації, а, навпаки, внаслідок порушення основного закону землеробства, який було відкрито, ще в 1840 році німецьким вченим Ю. Лібіхом. Згідно цього закону винесення поживних речовин з ґрунту необхідно компенсувати внесенням їх в грунт. Той, хто не виконує цей закон завжди має один і той же кінцевий результат: збіднений на поживні речовини, виснажений ґрунт і як наслідок низький врожай. Це є наслідком також і того, що впродовж тривалого часу ведення землеробства, в ґрунт вносили лише три поживні елементи (азот, фосфор та калій) й не використовували інші, без врахування того, що рослини щорічно поглинали з ґрунту і потім виносили з врожаєм більш ніж 80 різних макро- та мікроелементів. Це привело до збіднення ґрунтів на рухомі форми різних поживних речовин. Ситуація, що склалася нині нагадує нам банк на рахунок якого щомісячно кладуть лише $3, а виписують чек аж на $80. Можете собі уявити, що незабаром станеться з фінансовим становищем такого банку. На превеликий жаль, люди постійно шукають лише шляхи подолання наслідків дії несприятливих чинників замість того, щоб розробляти способи запобігання їхнім проявленням. Так, що ж можна порекомендувати аграріям зробити в умовах сьогодення для можливого виходу з такого скрутного становища?

**З цим непростим запитанням ми звернулися до Заславського Олексія Марковича — директора фірми «Імпторгсервіс», яка майже 15 років представлена на нашому вітчизняному ринку і за-ймається вивченням проблем підвищення адаптивної стійкості рослин сільськогосподарських

культур до несприятливих погодних умов. **

*Відповідь*: Дійсно, наша фірма займається вивченням цієї проблеми майже 15 років. Використовуючи результати досліджень вчених різних країн СНД, які проводилися ще в 50-70-ті роки минулого століття та співпрацюючи з науково-дослідними інститутами України, ми вже досягли деяких успіхів у вивченні цього досить важливого питання.

 

Відомо, що найбільшої шкоди посуха завдає агроценозам у весняний період, коли в більшості рослин виникає критичний період їх росту і розвитку та в середині літа, коли відбувається максимальне поглинання поживних речовин та нагромадження ними сухої речовини. В зв’язку з цим, в окремі посушливі роки, урожайність сільськогосподарських культур різко знижується, досягаючи мінімальних величин. Для того, щоб підвищити здатність рослин витримувати високі температури зроблено вже чимало. Так, селекціонерами нині створені стійкі сорти та гібриди, технологами проведено удосконалення елементів технології вирощування основних сільськогосподарських культур, визначаються оптимальні строки по-сіву в різних ґрунтово-кліматичних зонах і т. д. Поряд з цим, частково можна вирішувати цю проблему й шляхом створення і використання нових препаратів під впливом яких рослини стають здатними зменшувати витрати води в процесі транспірації, збільшують вміст в цитоплазмі клітин водорозчинних вуглево-дів і за рахунок цих змін зростає їх адаптація до несприятливих погодних умов. До такої групи й нале-жать препарати виготовлені на основі поліетиленоксидів. В тому, що препарати, отримані на основі цих високомолекулярних водорозчинних полімерів, можуть прийняти участь у частковому вирішенні цієї проблеми ми вже змогли неодноразово переконатися на практиці.

У 1998 році був зареєстрований перший плівкоутворюючий регулятор росту рослин «Марс-1» виготовлений на основі ПЕО 400 та ПЕО 1500. Підбір компонентів, які входять до складу цих препаратів був оснований на використанні властивостей живого організму реагувати на зовнішню дію різних чинників неспецифічною зміною інтенсивності обміну речовин, що виражається в стимуляції активності гормона-льних і ферментних систем рослин. Особливість препарату «Марс-1» полягає в тому, що продукти розкладання поліетиленоксидів потім використовуються рослинами для різних біохімічних процесів, що проходять в їх клітинах. До того ж продукти розпаду ПЕО – етаноламіни – нетоксичні і в подальшому використовуються в біохімічних процесах, які постійно відбуваються в рослинних організмах.

Поряд з цим, ПЕО з молекулярною масою 1500 є речовинами, які не проникають в рослинні клітини, а спричиняють зростання в міжклітинному середовищі осмотичного тиску, вплив якого направлений всередину клітин. З іншого боку ПЕО взаємодіють з мембраною (оболонкою) клітини, і модифікують її таким чином, що вона стає більш проникною і значно досяжнішою для води та катіонів і аніонів різних електролітів на які вони дисоціюють в ґрунтовому розчині. Вище перелічені ефекти сприяють кращому проникненню всередину рослинної клітини катіонів макро- та мікроелементів. В даному випадку проце-си обмінної адсорбції між клітинами кореневих волосків і ґрунтовим розчином проходять з більшою інтенсивністю.

Завдяки наявності низькомолекулярних компонентів в ПЕО 400, які попадають в клітини рослин, досягається структурування внутріклітинного вмісту. Крім того відомо, що низькомолекулярний елемент здатний підсилювати дію високомолекулярного компонента, за рахунок синергізму. Рослинна клітина стає більш стабільною, як всередині так і зовні. Це приводить до підвищення стійкості клітини до не-сприятливих факторів зовнішнього середовища, що виражається в розширенні адаптивних можливостей рослинного організму до дії на них несприятливих чинників: низьких та високих температур, посух, тощо.

Кріопротектор знижує температуру замерзання клітинного соку завдяки здатності ПЕО структурувати воду. Це дає можливість розширити адаптивні можливості генотипу рослин, які полягають у зміні білкового обміну, що виражається у синтезі стресових білків, а також у підвищенні вмісту водорозчинних цукрів у вузлах кущення зернових колосових рослин. А це в свою чергу приводить до підвищення стійкості озимих культур до низьких температур в період зимівлі, ярих зернових — до високих. Зміни в обміні речовин на самих ранніх етапах онтогенезу рослин спричиняють позитивний вплив на хід подальшого їх росту і розвитку. Ці зміни роблять організм рослини більш стійким до несприятливих факторів середовища (завдяки розширенню адаптованості) впродовж всього розвитку. Наслідком цього є підвищення урожайності та покращення біохімічних показників якості вирощеної основної і побічної продукції.

Присутність ПЕО, як фіксаторів сприяє кращому утриманню на поверхні насіння фунгіцидів, макро- та мікроелементів, меншій їх втраті під час виконання транспортних та посівних робіт, а це, в свою чер-гу, приводить до більш ефективної дії захисних та поживних речовин, які входили до складу бакової суміші, що й позначається на різних етапах онтогенезу на ростових процесах і розвиткові рослин.

У 2001 році на основі препарату «Марс-1» був створений системний регулятор росту рослин «Марс-EL» (Террастім). До складу препарату «Марс- EL» (Террастім) був введений гриб-ендофіт (Ендомікроза).

Гриби мають потужний ферментативний апарат, першими поселяються на відмерлих рослинах, їхніх рештках і розкладають їх. Відомо, що деякі гриби відіграють ключову роль у мінеральному живленні судинних рослин. Це зумовлено утворенням симбіозу між кореневою системою рослин з розгалуженою мікоризою цих грибів, завдяки якій охоплюється значно більший об’єм ґрунту. Також доведена участь мікоризи даних грибів в прямому транспортуванні рухомих форм фосфору з ґрунту до коренів рослин за рахунок гіфів міцелію. В даному випадку симбіоз грибівендофітів з клітинами рослин здійснюється шляхом проникнення їх гіфів через клітинні оболонки всередину цитоплазми клітин кореня. Гіфи грибів забезпечують корені рослин мінеральними речовинами та ферментами, а з коренів беруть готові органіч-ні речовини, які потім використовують в біохімічних процесах. В даному випадку таке співіснування вигідно обом цим організмам.

Таким чином, інтенсифікація обмінних процесів (гормональної та ферментативної активності) в рос-линній клітині, викликана дією даних препаратів, зростає. Слід відмітити, що в обмін речовин клітин включаються і продукти розпаду ПЕО, які згодом використовуються рослиною як елементи живлення. Наслідком цих процесів є зростання інтенсивності проростання насіння та стимуляція початкового росту рослин. Науковий досвід і практика показують, що зміни, які відбулися в метаболізмі рослин під впливом цього чинника, в подальшому зберігають свій позитивний вплив впродовж тривалого часу. Це дає змогу аграріям навіть при невисоких витратах коштів досягати бажаних результатів.

Запитання: Чи можна сказати, що вище названа проблема повністю вже розв’язана?

Відповідь: Ні, дана проблема, як снігова лавина, з часом тільки зростає.

Не забувайте, що для того щоб отримати гарний урожай потрібно не тільки провести підвищення стійкості рослин до високих та низьких температур, а й необхідно створити їм сприятливі умови для по-вноцінного мінерального живлення. Особливо шкідливою для рослин є тривала атмосферна посуха, яка дуже часто виникає при відсутності дощів і приводить до ґрунтової посухи, яка пригнічує ріст і розвиток, оскільки під її впливом різко зростає осмотичний тиск ґрунтового розчину і коренева система за таких умов вже не в змозі поглинати з ґрунту поживні речовини.

Звичайно атмосферна та ґрунтова посухи постійно супроводжують одна одну. В чистому вигляді ат-мосферна посуха часто наступає навесні, коли ґрунт ще насичений водою після танення снігу, а ґрунтова посуха нерідко спостерігається в середині або в кінці літа, коли зимові запаси вологи вже вичерпані, а літніх опадів виявилося замало. Ґрунтова посуха завжди знижує врожай, а якщо вона починається дуже рано, то це може привести до повного його знищення.

Проведеними науковими дослідженнями встановлено, що для нормального розвитку рослинного організму недостатньо створення оптимальних умов мінерального живлення тільки за рахунок найбільш потрібних макроелементів (азоту, фосфору та калію). Для рослин дуже важливим є забезпечення їх мік-роелементами й біологічно активними речовинами, що надходять до них разом з мікродобривами та регуляторами росту рослин, які нині вже є невід’ємною частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, особливо при впровадженні нових високопродуктивних сортів та гібридів, які вимагають збалансованого рівня живлення. Більшість комплексних мікродобрив, які є сьогодні в на-явності, представлені, в основному, західними виробниками, а вітчизняних ще дуже обмаль. З цього приводу хочу навести вислів одного з головних персонажів кінофільму «Біле сонце пустелі» Верещагіна, який хвилюючись сказав слова, що потім вже стали крилаті: «За державу прикро!». В даному випадку само собою виникає логічне запитання: «Невже ми без допомоги іноземних держав самі не в змозі вирішити вище названу проблему?»

В даний час, в зв’язку з високою вартістю мінеральних добрив, система удобрення, в основному, звелась до двох її елементів: припосівної інкрустації насіння та позакореневого підживлення рослин. Навіть припосівне удобрення використовують в технологіях вирощування рослин не всі господарства. Тому ви-никла необхідність в зосередженні уваги й на цьому напрямку досліджень. В зв’язку з цим, ми, розпочинаючи з 2003 року почали займатися вивченням питання позакореневого підживлення рослин, як макро- так і мікроелементами в комплексі з регуляторами росту рослин та плівкоутворювачами. Були відпра-цьовані питання ефективності сумісного застосування регуляторів росту з комплексними мікродобривами в хелатній формі: «Марс EL» та «Реаком»; «Марс EL» з «Басфоліарами» та «Інтермагами». Дані ком-позиції були взяті за відправну точку в подальших дослідженнях.

alt text

 

У 2009 році були зареєстровані регулятори росту серії Марс: «Деймос» та «Антистрес» (Клімат плюс). Застосування цих новинок дасть можливість отримати дружні сходи після протруєння насіння, забезпечити повноцінне позакореневе підживлення макро- і мікроелементами, тим самим підвищити життєздатність рослин при низьких температурах.

alt text

*Запитання*: Розкажіть, будь ласка, детальніше про препарати «Деймос» та «Антистрес». Які норми витрат цих засобів ви рекомендуєте?
*Відповідь*: Детальний опис препаратів займе багато часу і місця, тому лише коротко познайомлю читачів з даними препаратами.

 

«Деймос» — двохкомпозиційний, багатомпонентний препарат, містить в своєму складі диметилсульфоксид (ДМСО) та мікроелементи в хелатній формі й речовини органічного походження (гумати), мінерального (бішофіт) та рослинного (спиртова витяжка з рослини стевії), продукти метаболізму симбіонт-ного гриба-ендофіта: ауксини, цитокініни, гібберелліни, ненасичені жирні кислоти, вітаміни (переважно групи В), амінокислоти, ферменти, ліпіди, фітогормони, пігменти та інші фізіологічно активні речовини, які в першу чергу, стимулюють розвиток кореневої системи, а пізніше забезпечують збалансоване мінеральне живлення сільгоспкультур.

Препарат застосовується при проведенні передпосівної інкрустації насіння в нормі 0,6л/т, вартість становить 43,8 грн. і для позакореневого живлення 1,5л/га, вартість на 1га – 109,5 грн.

«Антистрес» — містить в своєму складі диметилсульфоксид (ДМСО), гліцерин (температура замерзання мінус 300°С), фосфор у водорозчинній і доступній для рослин формі (Р2О5 не менше 50%) та калій (К2О не менше 34%), мікроелементи в хелатній формі та речовини органічного походження (гумати), продукти метаболізму симбіонтного грибаендофіта: ауксини, цитокініни, гібберелліни, ненасичені жирні кислоти, вітаміни (переважно групи В), амінокислоти, ферменти, ліпіди. Препарат застосовується для позакореневого підживлення в початковій стадії розвитку рослин в нормі 1,7 кг/га, вартість на 1 га – 120 грн.

У 2010 році вище перелічені препарати добре зарекомендували себе у господарствах з різною формою власності Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Житомирської, Тернопільської та Хмельницької областей при вирощуванні сої, кукурудзи, соняшника, озимої пшениці, озимого та ярового ячменю, озимого рапсу, а також на виноградниках та плодових деревах (персик) в АР Крим.

Запитання: Які ваші плани на найближче майбутнє?

*Відповідь*: Перше, що хочеться завершити – це повністю закінчити процедуру реєстрації вище названих нових препаратів в Російській Федерації та в Республіці Білорусь.

 

По-друге, в найближчі роки закінчити розпочату в 2001 році роботу по ЕМ-технологіях. Справа в тому, що ми обговорили лише два аспекти підвищення життєдіяльності рослин при дії на них високих температур. Але є ще й третій, не менш важливий аспект – це використання штамів мікроорганізмів для підвищення продуктивності рослин. Справа в тому, що зараз в Україні склались сприятливі умови для вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції. Ця ситуація виникла внаслідок того, що українські аграрії із-за браку коштів, стали мало використовувати пестицидів.

В Україні, поки що, майже відсутній внутрішній ринок екологічно безпечної продукції, що пов’язано з високим рівнем цін на неї і низькою купівельною здатністю більшої частини населення. Разом з тим, Україна вже встигла заявити про себе на міжнародному ринку екологічно безпечних продуктів в якості експортера: в рейтингові 100 країн виробників вона посідає 16 місце по площах під екологічно безпечною продукцією. За даними організації SOEL Survey в Україні площі, сертифіковані під вирощування екологічно безпечної продукції, становлять 240 тис. га.

Потреба країн ЄС в екологічно безпечній продукції постійно зростає, а в нашій країні нині склалися майже всі позитивні умови для виходу на світовий ринок по виробництву такої про-дукції. Ця технологія повинна базуватися на науково-обґрунтованому використанні сівозмін, використанні в якості добрив пожнивних решток, компостів, використанні біологічних засобів захисту рослин від шкідників і хвороб та впровадженні у виробництво корисних азотфіксуючих та фосфор мобілізуючих штамів мікроорганізмів. Адже розкладання органічних залишків і синтез нових сполук, що входять до складу ґрунту, відбувається під впливом ферментів, які виділяються різними асоціаціями мікроорганіз-мів.

Основна мета ЕМ-технології полягає в створенні оптимальних умов для розвитку корисної мікрофлори, яка проводить оздоровлення ґрунту, підвищення родючості ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур.

Концепція, а потім і технологія практичного використання ефективних мікроорганізмів була розвинута доктором Теруо Хіга, професором університету Ryukyus в Окінаві. (Японія). Цей вчений присвятив свою наукову діяльність виявленню і відбиранню різних корисних мікроорганізмів, які сприятливо впливають на ґрунт і рослини. Згідно з його уявленнями, якщо ґрунт насичений корисною мікрофлорою, яка забезпечує відновлення його фізико-хімічних властивостей, сприяє нагромадженню поживних речовин у доступній для рослин формі, то тоді рослини будуть інтенсивно рости й розвиватися. В тому ж випадку, коли в ґрунті будуть домінувати патогенні форми мікроорганізмів, ріст рослин затримується, вони стають хворими та слабкими, не можуть конкурувати з бур’янами, пошкоджуються шкідниками, в результаті чого не реалізується наявний їх генетичний потенціал. До того ж ЕМ-культури не містять генетично змінених мікроорганізмів.

ЕМ складаються із змішаних культур мікроорганізмів, які зустрічаються в природному середовищі в усіх ґрунтах світу. Вперше світ почув про ЕМ-технології в 1980 році, і з тих пір вони отримали визнання в усіх країнах світу. Розпочинаючи з 1998 року ці технології з’явились в Росії, а з 1999 року почали робити перші кроки і в Україні.

Робота, яку ми проводили на протязі 10 років показала, що внесення препаратів отриманих на основі таких мікроорганізмів на пожни-вні залишки дає можливість ефективно їх використовувати та додатково одержувати за рахунок них ру-хомі форми поживних речовин і швидше здійснити гуміфікацію пожнивних решток.

Якщо пожнивні залишки правильно використовувати, то в такому випадку можна зменшити кількість внесення добрив, Цінність рослинних залишків пояснюється наявністю в них великої кількості вуглецю, який вони вико-ристовують для свого живлення. Так, солома має високий вміст вуглецю, тому удобрення соломою стимулює діяльність мікроорганізмів. Але це веде до тимчасової фіксації азоту з ґрунту. Мінералізація буде повноцінною, якщо відношення С: N = 20:1. У соломистих рослинних рештках воно становить С: N = 50-100:1.

При такому співвідношенні мінералізація (розкладання) пожнивних решток може тривати до двох років. Тому, щоб звузити співвідношення С: N, покращити умови мінералізації, необхідно за-безпечити потрібний баланс азоту і вуглецю. Для розкладання органічної речовини (соломи) потрібні мікроорганізми, які мають білкову природу, тут доречно відмітити, що такі мікроорганізми входять до складу бактеріальних сумішей, які випускає наша фірма. При їх розмноженні для побудови тіла мікроорганізмів потрібен азот. Щоб не допустити збіднення ґрунту на легкодоступний азот, а, навпаки, сприяти активному формуванню біомаси мікроорганізмів, нами пропонується разом з бактеріальною сумішшю вносити і азотні добрива з розрахунку 10 діючої речовини на кожну тону соломи.

Розпад органічного матеріалу відбувається безпосередньо на ґрунті і в ґрунті, тому зберігаються цінні проміжні продукти розпаду: вуглекислота, біокаталізатори, інгібітори. Змінералізована солома, збагачена мікроелементами, буде мати ефективний вплив на урожайність культури, що вирощуватиметься в наступному році. В даному випадку азот не буде непродуктивно витрачатися з ґрунту, оскільки він біологічно зв’язаний мікроорганізмами.

Все це сприяє кращому розвитку рослин.

Мікроорганізми активізують багато біохімічних процесів у ґрунті, приймають участь в мінералізації пожнивних решток, збільшують доступність поживних речовин ґрунту та добрив для рослин в середньо-му на 20% і 30-60% відповідно. Механізм дії препаратів, які випускає наша фірма, оснований на здатності ефективних мікроорганізмів до фіксації атмосферного азоту (до 30 кг/га) і переведення фосфору з нерозчинних фосфатів в доступні для рослин гідро- та дигідрофосфати, продукуванні природних антибіотиків та стимуляторів росту рослин в обмін на речовини, які виділяє коренева система.

При цьому відбувається не тільки вплив рослин на розвиток мікроорганізмів, а й відбувається зворотній вплив мікроорганізмів на ріст та розвиток рослин. В результаті такої взаємодії проходить інтенсивне засвоєння атмосферного азоту, поповнення ґрунту поживними речовинами і фітогормонами, вітамі-нами, антибіотиками та іншими фізіологічно активними речовинами.

Разом з коренями рослин та гіфами грибків вони зв’язують мінеральні частини, утворюючи їх скупчення та формуючи агрегати. До того ж секреції мікоризних грибків сприяють переведенню нерозчинних сполук фосфору в доступну для рослин форму. І як наслідок цих процесів, вміст NРК в ґрунті через 3 місяці після застосування бакової суміші «Дефенс V» і «ЭКО-ПОЧВА» різко зростає. Про що свідчать дані наведені в таблиці. Попередник: озима пшениця, урожайність 40ц/га.

**Вміст NPK в ґрунті через 3 місяці після використання бакової суміші «Дефенс –V» і «ЭКО-Грунт».**

 

alt text

 

alt text

Структура ґрунту до використання бакової суміші «ЭКО-ҐРУНТ»

 

alt text

Структура ґрунту після використання бакової суміші «ЭКО- ҐРУНТ»

 

На закінчення хочу, ще раз підкреслити, що ґрунт – найбільше багатство нашої країни, тож бережімо його первісну силу, чистоту, збільшуймо його родючість і він нам сторицею віддячить своїми високими врожаями і дасть можливість виростити екологічно чисту сільськогосподарську продукцію з високими біохімічними показниками якості, яка буде відповідати існуючим стандартам. Дякую за увагу.

alt text

Журнал «Зерно» №2 (58), февраль 2011